У листопаді 2012 року вийшов у світ міжнародний спецвипуск журналу Навчального центру Галілео (CSG) і Європейського центру енергетики (EEC) «Industria & formazione», адресованого інженерам по кліматичному та холодильного устаткування. На російську мову назва журналу перекладається як «Промисловість і навчання», і значна частина матеріалів у ньому присвячена професійній підготовці фахівців по роботі з системами кондиціонування і холодильної технікою. Спецвипуск - не виняток.
На наш погляд, особливий інтерес для професіоналів кліматичного ринку представляє стаття президента Європейської асоціації кондиціонування повітря і холоду (AREA) Грема Фокса, присвячена підготовці майстрів до безпечної роботи з енергоефективним обладнанням, використання якого дозволяє скоротити вуглецеві викиди, а також матеріал Келвіна Келлі, представника Всесвітньої навчальної мережі Business Edge, що розповідає про британський досвід навчання та сертифікації у сфері використання фторовмісних газів та природних холодоагентів.
Грем Фокс, автор статті «Підрядники: підготовка майстрів для безпечного використання енергоефективних систем кондиціонування, холодильного обладнання та теплових насосів з низьким ПГП»(« Contractors: training the craftsman in the safe use of low GWP energy efficient refrigeration, air conditioning and heat pump systems »), очолює AREA, асоціацію, що представляє інтереси понад 9000 європейських компаній-підрядчиків, що займаються проектуванням, установкою, обслуговуванням, ремонтом і демонтажем кліматичного і холодильного устаткування. Розташовуючи величезним практичним досвідом, накопиченим членами Асоціації, автор звертає увагу на ряд важливих моментів. Так, відомо, що заходи з підвищення енергоефективності покликані не тільки скоротити витрати на енергоносії, але і перешкодити кліматичним змінам через парниковий ефект, причиною якого є вуглекислий газ, що потрапляє в атмосферу при спалюванні вуглецевого палива. Скорочення енергоспоживання на 20% до 2020 року призведе до скорочення викидів CO2 на 780 млн тонн. Але, виявляється, не тільки заходи з підвищення енергоефективності призводять до скорочення парникових викидів, але і навпаки. Прийнятий в Євросоюзі Регламент по фторвмісними газам (речовинам з великим потенціалом глобального потепління) наказує регулярні інспекційні перевірки кондиціонерів, в яких ці гази використовуються в якості холодоагенту. І хоча мета цих перевірок - попередження та запобігання витоків парникових газів, вони заодно сприяють використанню устаткування з максимальною ефективністю, адже відомо, що основна причина, по якій кліматичне обладнання з часом починає споживати все більше енергії, - нерегулярне обслуговування і зневага профілактичними роботами.
Взагалі ж, оцінюючи екологічний вплив побутових кондиціонерів, професіонали-практики вважають за краще говорити про сумарний еквіваленті впливу на глобальне потепління - TEWI, а не про потенціал глобального потепління (ПГП) використовуваного хладагента. Причина проста: ПГП показує вплив, який може чинитися речовиною тільки у випадку його витоку. Досвід членів AREA (зокрема, компаній з Нідерландів, Швеції, Австрії) показує, що професійна підготовка та сертифікація спеціалістів з монтажу та обслуговування побутових кондиціонерів в поєднанні з проведенням регулярних обстежень обладнання на предмет витоків дозволяє в п'ять разів зменшити кількість потрапляє в атмосферу хладагента.
У той же час TEWI дозволяє врахувати викиди CO2 при спалюванні палива в процесі вироблення електроенергії для живлення систем кондиціонування та холодильного обладнання. Іншими словами, TEWI враховує енергетичну ефективність обладнання, заправленого холодоагентом. ПГП - немає.
Досвід роботи з різним кліматичним і холодильним устаткуванням показує, що універсального хладагента не існує. Так, для побутових холодильників і морозильників, а також для холодильних вітрин невеликих магазинів прекрасно підходять вуглеводневі холодоагенти (наприклад, пропан, ізобутан). Можливо їх використання і в великих системах, призначених для обслуговування офісних будівель або торгових комплексів, - у разі якщо холодильна установка винесена за межі жилої зони (на дах або в окреме будову). Така компоновка дозволить скоротити ризик того, що через горючості або токсичності хладагента постраждають люди. Тим не менш переважним варіантом у даному випадку буде застосування CO2 або аміаку.
У той же час для деяких додатків (наприклад, побутових кондиціонерів) Найбільш енергоефективним рішенням виявляються ДФУ (гідрофторвуглеці - фторовмісні холодоагенти). Цей аспект дуже важливий, коли справа стосується теплових насосів. Більшість цих пристроїв реалізують свій низьковуглецеву потенціал (виробляють тепло без спалювання викопного палива), використовуючи холодоагент з високим ПГП, і його витік може звести нанівець всі екологічні переваги даного обладнання.
Завдання підрядника - запропонувати кінцевому користувачеві найбільш ефективне рішення.
Методика, що дозволяє визначити, який холодоагент підходить для кожного конкретного випадку, викладена в документі (меморандумі) AREA «Холодоагенти з низьким ПГП» («Low GWP Refrigerants», AREA, June 2011). Робота над цим документом показала, що в галузі є серйозний недолік у фахівцях, належним чином підготовлених до роботи з новими холодоагентами.
Якщо у випадку з ДФУ експлуатація системи, змонтований і обслуговується неналежним чином, витік хладагента загрожує знаходяться в приміщенні людям лише проблемами з диханням (через витіснення кисню), то витік вуглеводневої хладагента може призвести до вибуху.
Те ж можна сказати і про CO2, циркулюючому в системі під великим тиском. У 2011 році неналежна експлуатація систем на CO2 обернулася серією нещасних випадків, які змусили найбільшу британську мережу супермаркетів переглянути свої стандарти безпеки щодо холодоагентів.
Усвідомивши небезпеку, яку являє собою різкий відмова від використання ДФУ та поширення систем на природних хладагентах за відсутності належним чином підготовленого персоналу, Євросоюз в екстреному порядку розгорнув роботу по навчанню фахівців. У будь-якому випадку плоди ця робота принесе не відразу.
Не сприяє збільшенню числа кваліфікованих працівників і економічна криза: не кожна компанія готова викласти від 700 до 3000 євро за навчання свого працівника. Крім того, навчальні центри з підготовки до роботи з альтернативними холодоагентами є далеко не у всіх країнах. Відкрити такий центр регіонального рівня коштує близько 300 000 євро (вартість Центру аміаку в Нідерландах) - віднайти такі кошти непросто.
Широке використання технологій дистанційного навчання (онлайн і за допомогою електронних посібників) дозволило багатьом працівникам компаній-підрядчиків, що займаються кліматичним і холодильним устаткуванням, пройти теоретичні курси з новим холодоагентом без відриву від виробництва. Однак однієї теорії тут недостатньо, сама суть посадових обов'язків монтажника, ремонтника і фахівця з обслуговування устаткування диктує необхідність практичних занять. Тому потрібні спеціальні центри, де фахівці отримували б практичну підготовку, достатню для складання іспиту та отримання відповідного сертифікату.
Структура більшості курсів передбачає спочатку проходження письмового або онлайн-іспиту, що включає в себе питання з теорії кліматичних і холодильних систем, перевірку екологічних знань, а також знайомство випробуваного з відповідними розділами законодавства та галузевими стандартами і нормами. Успішно склавши цей іспит, кандидат на звання сертифікованого фахівця допускається до практичного тесту, де повинен продемонструвати навички правильної та безпечної різання, підготовки та паяння елементів холодильного контуру, перевірки герметичності з'єднань, евакуації хладагента, заправки і пуску холодильних систем, здатність визначити й усунути несправність, а також уміння ідентифікувати холодоагент за допомогою спеціальних таблиць.
Проблеми, про які пише Грем Фокс, актуальні і для України. Більше того, те, що наша країна дещо відстає від Європи в питаннях відмови від застосування ДФУ, дає нам шанс не лише перейняти успішний закордонний досвід, але і врахувати допущені в Європі помилки, і вже зараз розпочати широкомасштабну підготовку кваліфікованих фахівців для роботи з CO2, аміаком і вуглеводневими холодоагентами.
Стаття Келвіна Келлі «Навчання роботі з фторвмісними газами у Великобританії і введення кваліфікаційних випробувань для спеціалістів, які працюють з природними холодоагентами» присвячена накопиченому протягом 3,5 років досвіду професійної підготовки і сертифікації співробітників кліматичних компаній.
Програма навчання та сертифікації була запущена у Великобританії для виконання вимог європейських регламентів з фторвмісними газам (таких, як Регламент ЄС 842, 303, та інші). За даними на липень 2011 року, кількість працівників, яким вимагалося проходження сертифікації, становило 19 500 чоловік. З них 15584 (79,9%) були сертифіковані.
Починаючи з 4 липня 2011 працівники та компанії, діяльність яких пов'язана зі фторсодержащими газами, зобов'язані отримувати індивідуальні та корпоративні сертифікати. Недотримання вимог відповідного регламенту у Великобританії суворо карається (аж до тюремного ув'язнення). Тим не менше навіть зараз не всі фахівці, зобов'язані за законом отримати сертифікат, збираються це робити. Частина з них помилково вважає, що вимоги Регламенту на них не поширюється, оскільки вони переважно працюють з природними «непарніковимі» холодоагентами. Однак, якщо їм хоч зрідка доводиться стикатися з системами на ДФУ (таких як R134a, R404A) без сертифіката не обійтися. Плутанину викликає і невірна інтерпретація «правила 3 кг» - частина фахівців вважає, що на роботу з системами, заправленими менш ніж 3 кг холодоагенту, регламент не поширюється. Це не так: для роботи з системами з менш ніж 3 кг ДФУ (або менше 6 кг, якщо мова про герметичній установці) вимагається сертифікат, що підтверджує другу кваліфікаційну категорію.
В останні роки в Британії росте число систем, що використовують холодоагенти з низьким ПГП. Вони завдають меншої шкоди навколишньому середовищу, але їх експлуатація пов'язана з більшим ризиком для користувачів та обслуговуючого персоналу. У зв'язку з цим виникла необхідність створення системи сертифікації фахівців для роботи з природними холодоагентами.
Одна з двох британських сертифікуючих організацій, City and Guilds, нещодавно запустила додатковий модуль підготовки і атестації фахівців, які працюють з холодильними установками, системами кондиціювання повітря та тепловими насосами, що використовують природні холодоагенти.
Модуль включає в себе теоретичні та практичні аспекти проектування, установки, тестування, експлуатації та обслуговування установок з вуглеводневими холодоагентами, на CO2 і аміаку.
До прикладу, в частину, присвячену вуглеводням, входить вивчення можливих ризиків, викликаних:
- горючістю вуглеводнів;
- низькою температурою кипіння;
- непридатністю для дихання;
- близькістю відкритого вогню і т. д.
- стандарти і норми, що діють у відношенні вуглеводнів;
- особливості конструкції систем, викликані воспламеняемостью хладагента;
- принципи безпечної експлуатації та обслуговування систем.
- оцінка можливих ризиків;
- вибір належних інструментів та вміння безпечно ними користуватися;
- пайка і заміна компонентів;
- перевірка герметичності під тиском;
- витяг хладагента;
- заправка системи;
- герметизація;
- виявлення витоків;
- перевірка працездатності системи, визначення її ефективності.
На закінчення слід сказати, що теми обох статей, які лягли в основу цього огляду, стануть предметом обговорення на XV Конференції Євросоюзу, присвяченій новим технологіям в області кондиціонування та холодильного устаткування, організованої ЮНЕП, Міжнародним інститутом холоду та Навчальним центром Галілео. Захід проходитиме 7-8 червня 2013 року в Технічному університеті Мілану.
Немає коментарів:
Дописати коментар